Будь-яка робота, послуга, річ може бути зроблено так, щоб це було максимально якісно, швидко і, за можливості, дешево.
На практиці ці три параметри можуть дотримані лише попарно, тобто, якісно і швидко, але дорого, швидко і дешево, але неякісно, дешево і якісно, але дуже довго.
Коріння проблеми криються в міфах, хибних уявленнях, неточностях та безграмотності. Далі я хотів би поступово проаналізувати це.
1. Патентне відомство видало патент, тобто здійснило пошук повної, абсолютної світової новизни.
Так, дійсно, майже всі патентні відомства (ПВ), які здійснюють перевірку заявок на винаходи, перевіряють їх на відповідність критерію «абсолютна світова новизна», АЛЕ в межах можливостей ПВ, тобто в межах ресурсів, доступних ПВ, бібліотек, баз даних та експертів. При цьому, навіть, ПВ Європейської Унії та Сполучених Штатів не беруть на себе жодної відповідальності за якість результатів пошуку та експертизи. Однак, слід взяти до уваги, обсяги виконаної роботи, і віддати належне патентним відомствам та їхнім зусиллям щодо забезпечення якості, оскільки за час моєї роботи Укрпатенті мені пощастило скласти уявлення про рівень роботи в деяких патентних відомствах.
2. Є реферати патентів та заявок (переважно англійською мовою) - є повноцінними джерелами патентної інформації – їх можна повноцінно використовувати для пошуку.
До того ж, над ними (рефератами) працюють тисячі людей. Ви можете шукати.
АЛЕ! Розрізняють такі поняття, як ефективність, інформативність, широта, глибина.
Ефективність – час від публікації установою (видавцем) патенту (статті) до внесення в базу даних може становити місяці і навіть роки.
Інформативність – обсяг опису патенту або статті рідко становить менше 2 сторінок і пари ілюстрацій, а обсяг реферату рекомендується дотримувати до 250 слів, зазвичай 50-100, і дуже добре, якщо з ілюстрацією.
Широта – для патентів це кількість країн відомства, а іноді й заголовків у патентній класифікації.
Для «непатентної літератури» – список видань, видавництв внесених до обовязкових переліків.
Глибина – тут показники також не чіткі, зазвичай фірми вважають за краще вказувати найбільш ранній документ, не вказуючи року, з якого починається повне, без прогалин, наповнення баз даних, для вказаної країни.
Слід також зазначити і віддати належне тому, що постачальники цих інформаційних продуктів докладають значних зусиль, для заповнення прогалин, розширення переліку країн та усунення помилок.
3. Комерційний ресурс кращий, повніший, ніж безкоштовний.
Так, краще, повніше, але, як було сказано вище, не скрізь і не завжди. Наприклад, безкоштовний Esp@cent має більший перелік країн, ніж Derwent або CAS, які можуть забезпечувати високу швидкість, значну глибину та прийнятну надійність, але зі зазначеними обмеженнями. Відомі проблеми з комерційними ресурсами з масивами 1993-2005 рр. у країнах колишнього СРСР, за винятком Російської Федерації; Індія до 2004 р. і т. д. Причина цього як в тому, що комерційні організації в першу чергу опрацьовують ті напрямки, які користуються найбільшим попитом, так і в недостатній активності установ, позиція яких не зовсім відповідає їхнім гаслам.
4. Ми отримали «сильний» патент і можемо 20 років не турбуватися, і спокійно тримати першість від своїх конкурентів.
ТАК. За умови, що найняли пошукову систему-аналітика-параноїка (бажано кількох), яка шукає в масивах документів, шукає «сіру документацію», копає папір і гуглить. Чому?
У патентному відомстві працює до 5000 експертів, в середньому 50-200. Міжнародна класифікація включає понад 250 000 категорій. За різними оцінками, світовий патентний фонд налічує 10-70 мільйонів патентів. Наукова та "ресурси патентно-асоційованої літератури" налічують до 100 мільйонів статей, Google – мільярди сторінок.
Конкуренти також зайняті пошуком документів, що дискредитують новинку, які не потрапили в поле зору експерта та патентовласника, обхідних шляхів.
